Відокремлений підрозділ Малозахаринська філія І-го ступеню КЗО "Солонянська СЗШ №1 І-ІІІ ступенів" (опорний заклад) Солонянської селищної ради Дніпропетровської області

  





Сторінка психолога

Розвиток дитини

Як батькам пережити перехідний вік дитини

Перехідний вік, або перехід від дитинства до юності починається в кожної дитини по-своєму: одні дорослішають досить швидко, інші, навпроти, довго залишаються дітьми, по біологічних годинниках .

 

Традиційно перехідний вік дитини 10 – 14 років. У цей час розвиваються вторинні полові ознаки: з'являються лобкове волосся, менструальний цикл. Змінюються діти й внутрішньо. Різко збільшується невмотивована агресія стосовно навколишнім й, найчастіше, до власних батьків. Як батьки переживають перехідний вік дитини? По-різному. Можна, слідом за бабусями журитися, що «у наш час було краще», можна забороняти і йти на серйозний конфлікт поколінь. Але найкраще зрозуміти підлітка, по спостерігати  за ним, зуміти поставити себе на його місце, віднестися серйозно до його проблем.

 

Як батькам пережити перехідний вік дитини?

 

Насамперед, необхідно пам'ятати про особливості цього періоду

Дитина перестає бути дитиною, але й дорослим ще не стає. Гормони, емоції, почуття вихлюпуються назовні. Життя кипить, важко зрозуміти, у яких ситуаціях можна поводитися як дитині, у яких – як дорослому. Іде переоцінка колишніх установок і принципів. З'являється неврівноваженість, комплекси, бажання бути не таким, як всі, але, у той же час, не виділятися з юрби своїх ровесників, думці яких надається величезне значення. Що ж робити батькам? Просто продовжувати любити й підтримувати своєї дитини

Спрага незалежності й самостійності, прагнення позбутися від батьківської опіки часто приводить до бунта. Колись спокійна слухняна дитина тепер за всяку ціну відстоює власну думку. Він може вороже реагувати на будь-яку раду, якій раніше випливав беззаперечно. Розуміння дитини – перший крок до рішення даної проблеми. Потрібно просто визнати, що дитина – теж особистість зі своїми поглядами на життя, нехай навіть протилежними батьківським. Нехай у нього буде право на власні рішення й учинки й право на помилку. Не варто обмежувати його волю, давити на нього, визначаючи коло його інтересів, змушуючи, наприклад, замість спілкування із друзями танцювати або займатися музикою. Краще з'ясуєте, що подобається саме йому. Але це не виходить, що треба все дозволяти. Адже в пору дорослішання заборонний плід теж солодкий. Підліток може проводити час із сумнівною компанією, повертатися за північ, пахнучи тютюном й алкоголем, замість того, щоб займатися в кружках або секціях, розвиваючи свої здатності. Як надійти в цьому випадку? Насамперед, не кричати й не влаштовувати скандали. Поговорите з ним про можливі наслідки таких учинків, при цьому акцентуйте увагу не на далекому майбутньому, а на сьогоденні. Приміром, про те, що при палінні жовтіють зуби й з'являється неприємний захід з рота. Не варто дозволяти огризатися й грубіянити, нехай між вами збережеться певна запропонована віком дистанція.

Багато проблем підлітків на перший погляд незначна, особливо коли справа доходить до зовнішньої відповідності ідеалу. Але всі не так просто. В 12 – 15 років проявляється неусвідомлений інтерес до протилежної статі. Син може відмовитися від своїх улюблених цибульних салатів і тричі в день приймати душ, щоб дівчини звернули на нього увага. Дочка стає суперницею матері, у боротьбі за батька доводячи, що вона – теж жінка. Але під час дорослішання відбуваються фізіологічні зміни, у результаті яких «мила дитина» стає «бридким каченям». Жарту із приводу зовнішності дуже хворобливі для них. Тому треба підвищувати самооцінку підлітка, указуючи на його досягнення.

 

Тільки любов, розуміння й терпіння допоможе пережити батькам всі труднощі перехідного віку дітей.